Індекс рубрикатора НБУВ: Р628.063.05-3

Рубрики:

Мігрень

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати вивчення різних видів запаморочення та механізмів їх формування. Досліджено ефективність препарату Танакан під час лікування захворювань, що супроводжуються запамороченням.

Наведено класифікацію мігрені, критерії диференційної діагностики. Вивчено внесок присінкового компонента до структури нападів мігрені. Проведено обстеження 783-х хворих з віддаленими наслідками вестибулярних уражень, серед яких 92,4 % скаржилися на біль голови та мігрень. Документували присінкові розлади на підставі даних анамнезу, опитувальника НОАСК, викликаних потенціалів, ністагмографії, краніокорпографії. Присінкове походження мігрені може бути доведено за наявності скарг на запаморочення та подовження латентних періодів піків присінкового викликаного потенціалу, гіпо- чи гіперрефлексії лабіринтів. Обговорено ефективність Золмігрену під час нападу мігрені. Показано ефективність бетагістину (Вестинорму) в період між нападами у випадках мігрені без зорової аури. У разі мігрені з зоровою аурою запропоновано використання кальцієвих і гістамінових блокаторів. Обговорено можливість індивідуального підбору лікарських засобів для лікування мігрені різного походження.

Вперше сформульовано та розв'язано актуальні завдання оптимізації результатів ранньої діагностики та лікування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції (УЛНА ЧАЕС) та осіб, що зазнали впливу малих доз (до 0,1 Зв) іонізуючого випромінювання внаслідок зазначеної техногенної катастрофи. Визначено функціональні механізми виникнення та розвитку присінкових порушень у осіб, які зазнали впливу малих доз радіації (до 0,1 Зв). Доведено можливість реєстрації присінкових викликаних потенціалів, встановлено їх діагностичну значимість для ранньої діагностики уражень головного мозку. Розроблено концепцію присінка, з використанням якої створено модель лікувально-профілактичних заходів для присінкових порушень. Вперше визначено критерії диференціації запаморочень й обгрунтовано патогенетичні принципи терапії кожного з симптомів. Показано роль вестибулярних порушень у розвитку мігренозного головного болю в УЛНА ЧАЕС та інших категорій потерпілих. Удосконалено концепцію високої радіочутливості вестибулярного аналізатора та центральної нервової системи. На підставі одержаних результатів обгрунтовано доцільність відокремлення невроотології як нового міждисциплінарного напрямку у медичній науці.

Розглянуто причини та симптоми когнітивних розладів, їх небезпеку. Наведено сучасні наукові дані доведеної ефективності прамірацетаму та доцільність його використання у лікуванні хворих із когнітивними порушеннями, що включають погіршення пам'яті та уваги, які є основою когнітивних процесів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-5

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж25223 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання біоеквівалентності різних препаратів на основі екстрактів гінкго білоби, а також оцінено ефективність лікування різними видами ноотропів. Наведено дослідження ефективності препарату Танакан (EGb 761) для лікування помірних когнітивних розладів, вказані результати відповідних міжнародних досліджень, у тому числі Кокранівських звітів. Описано дослідження якісного та кількісного складу деяких препаратів гінкго білоби, зокрема оригінального препарату Танакан (EGb 761). Продемонстровані результати свідчать про істотні відмінності у складі деяких препаратів гінкго білоби, наявних на українському ринку.

Запаморочення та споріднені симптоми (акро-, агора-, ніктофобія тощо) супроводжують порушення присінка, вестибулярної системи. На основі точного перекладу положень Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду проведено чітке визначення симптомів та викладено нову концепцію структури, функції присінка та його патології. Периферичний рецептор складається з 6-ти датчиків: прискорень, гравітації, вібрації, інфразвуку, магнітного імпульсу та метаболізму. Присінковий провідний шлях, починаючи з ромбоподібної ямки, отримує олігосинаптичні входи, слухові, зорові, соматосенсорні, формуючи сприйняття простору. В корі мозку присінок має 4 представництва, власне вестибулярне та присутній в соматосенсорній, зоровій та слуховій корі, формуючи орієнтацію у просторі. На відміну від інших чутливих органів присінок має тісні відношення з рухливою, вегетативною та лімбічною системами, формуючи взаємодію з простором. Запаморочення небезпечне розвитком віддалених наслідків, тому хворі потребують диспансеризації та спостереження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р341.211

Рубрики:

Стан свідомості

Шифр НБУВ: Ж25223 Пошук видання у каталогах НБУВ